- взуальний образ сучасного мста формуться на баз його предметно-просторового середовища пд впливом сторичного, художнього, технчного потенцалу суспльства, а також повсякденних уявлень звичок споживачв цього середовища [5];
Наше дослдження реалзовано на основ наступних методичних положень:
На сьогодн прогресивн науковц та архтектори справедливо вказують, що стан наших мст катастрофчний, що "настав час вдродити, вдтворити нормальне, природне життя убогим поселенням, що звуться мстами" (Боков А.В., 1999).
- вдставання вдеоеколог як науки.
- "вдторгнення" людини вд природи;
- швидкий рст мст, коли практично не вистачало творчого потенцалу архтекторв, рст будвельно ндустр з автоматизованими лнями по виробництву однакових будматералв;
- революцйн пдходи в ршенн мстобудвних питань, помилков естетичн позиц фахвцв, погляди яких базувалися на ндустральних методах боротьб з надмрностями (вдома постанова Ради Мнстрв СРСР 1955 р.);
До формування такого несприятливого взуального середовища привели наступн причини (М.К. Луссе, 1989) [4]:
Окрм зниження комфортност середовища, останнм часом у всх великих мстах збльшуться число психчних захворювань, навть виник новий термн - "синдром великого мста", що нердко виявляться в агресивност людини [2]. ¶ неприродне видиме середовище вносить свй внесок у цей процес. Проблема вдеоеколог не вичерпуться медичними аспектами. Справа в тм, що агресивне середовище спонука людину до агресивних дй. ¶, як правило, у нових мкрорайонах з протиприродним взуальним середовищем число правопорушень бльше, нж у центральнй частин мста. На офцйному сайт Московського центру вдеоеколог опублкована нформаця про те, що психологи, як вивчали поводження рвень розвитку дтей у районах новобудов, встановили, що дти цих районв, вдстають у розвитку вд свох однолткв, що живуть у старй частин мст з переважанням сторично забудови. На х думку, сама архтектура новобудов, з х прямими лнями кутами, д на психку пригнчуючи [5].
При створенн штучного середовища проживання людини, поряд з ншими вимогами, необхдно враховувати насиченсть його видимими елементами. На жаль, сучасне довклля мст не вдповда цим вимогам, у результат чого в бльшост випадкв створються протиприродне взуальне середовище, зокрема, гомогенн й агресивн видим поля. Гомогенним називаться поле, на якому або вдсутн видим елементи, або хн число рзко знижене. Прикладами гомогенних полв у мському середовищ глух забори, гладк двер, панел великого розмру, монолтне скло, пдземн переходи, асфальтове покриття й дахи будинкв. Агресивним називаться видиме поле, на якому рвномрно розосереджене безлч однакових елементв. Агресивне середовище створюють багатоповерхов будинки з великим числом однакових вкон на стн (особливо крупнопанельн); стни, облицьован плитою; цегельна кладка з прихованим швом; а також усляк Aрати, стки, дрчаст плити, гофрований алюмнй т.д. У мських умовах нердко одне агресивне поле накладаться на нше, при-мром, стна будинку з вкнами за металевими Aратами тощо. В агресивному й гомогенному середовищ не можуть повноцнно працювати фундаментальн механзми зору [1].
Основний матерал дослдження. В.А.Флн (1987), засновник та дейний натхненник вдеоеколог як науково дисциплни стверджу, що основи сприйняття середовища органом зору можна пояснити теорю автомат саккад [5]. Саккада - швидкий рух ока, що вдбуваться мимовол, тобто в автоматичному режим, по аналог з автоматю роботи серця, дихання тощо. Оч безупинно сканують видимий навколишнй простр, роблячи приблизно 2 саккади за секунду. Псля кожно саккади око фксу який-небудь зоровий елемент в мозок надходить нформаця про побачене.
Метою ц роботи вивчення вдеоекологчних особливостей великих мст Пвнчно-Захдно Украни розробка методики врахування х при комплекснй екологчнй оцнц мст та аналз сприятливост для людини мсько територ.
Аналз стану вивчення проблеми. Мське середовище не може успшно вивчатися й моделюватися без врахування тих ставлення до нього, що снують у свдомост пересчних мешканцв цього середовища. Як стверджу Г.З. Каганов (1990), х суб'ктивн думки, симпат, оцнки складають не менш важливий фактор середовищетворення, нж фактори чисто об'ктивн - сантарно-ггнчн, географчн, соцально-економчн й н. Поясненням цього цкавого соцоекологчного явища гпотеза психолога М. Хейдметса (1988), вдповдно до яко житель мста зверта спецальну увагу на середовище переважно тод, коли в ньому щось не так [1]. Поки в середовищ усе в порядку, воно не впада в око його схильн не зауважувати. Вивчення вдеоекологчних особливостей мст було започатковано в працях одного з засновникв вдеоеколог - В.А.Флна (1987) [5]. Як вдомо, зоровий аналзатор основним "каналом", по якому надходить нформаця про навколишнй свт. Тому, оцнка оточення жителями мст як свордного "зорового середовища" набува важливого значення. Кривоносов М.В., Подргало Л.В., 2004 визначають "зорове оточення" як конгломерат екзогенних факторв, що впливають на стан зорово системи, здоров'я й працездатност людей. ¶ншими словами, зорове оточення (видиме середовище) розглядаться на сьогодн бльшстю вчених-екологв як екологчний фактор [2].
Постановка проблеми. Питанням вдеоеколог у природоохороннй науц надають традицйно мало значення та уваги. Хоча останнм часом авторитетн дослдження вчених у галуз медицини, валеолог, комунально ггни [1-5] доводять суттвсть впливу взуального середовища на людину, а особливо в оточенн мста. Виникла навть нова галузь еколог - вдеоекологя.
К л ю ч о в с л о в а: вдеоекологчн особливост мст, коефцнт вдеоекологчно сприятливост
В статт йдеться про необхднсть врахування вдеоекологчного стану мст при комплекснй оцнц х екологчного стану, сприятливост мського середовища. Оцнено та проаналзовано вдеоекологчн особливост мст Пвнчно-Захдно Украни
В¶ДЕОЕКОЛОГ¶ЧН¶ ОСОБЛИВОСТ¶
(Луцький державний технчний унверситет)
МОЛЬЧАК Я.О., д-р геогр. наук, проф., ФЕСЮК В.О., канд. геогр. наук, доц.
Кременчуг, Экологический Атлас
Комментариев нет:
Отправить комментарий